Слово "прокурор" колись звучало гордо.

Слово "прокурор" колись звучало гордо.

Шановні читачі.  Я вирішив вам запропонувати деякі свої роздуми відносно самої інституції прокуратури  в державі Україна. Ці роздуми взялися не з повітря, а  природа їх появи - це саме життя. Коли мені  прийшлося, не по добрій волі, пройти через це пекло, то мої враження прошу прийняти як істину в першій інстанції. Можливо, що я завищив або занизив свою планку відповідальності, але моя позиція повинна бути зрозумілою кожному і це може викликати якусь дискусію. А це вже буде певним результатом моєї роботи. Давайте разом будемо навчатися аналізувати ситуацію і робити вірні висновки.

Можливо, що це буде перший мій висновок, але він є головним. Я дійшов до власної думки, що на рівні району прокуратура зовсім не потрібна. Сьогодні в "міліції"  немає кому працювати слідчим, а керувати в прокуратурі хоч відбавляй. Працівники колишніх  райпрокуратур повинні перейти на роботу в  поліцію і дійсно боротися зі злочинністю, а не сидіти в теплих кабінетах та інколи давати вказівки як треба працювати слідчому в поліції. Це ж дурниця! Коли ж я раніше звертався зі скаргою на слідчого в поліції, то начальник мені пояснював що моє питання слід направити прокурору так як він не може вплинути на слідчого, адже  саме прокурор  є процесуальним керівником слідчої справи. Все ніби вірно, але може не вистачити ніг і вашого терпіння щоб знайти оту правду.

Працівники прокуратури і поліції пройшли через сито заявленої реформи. А нам, рядовим мешканцям що від цього? Їхній Аваков як сидів коло комп'ютера, так і сидить. А наш Шевченко як працював на себе, так і продовжує це робити. Скоро генералом у Зачепилівці стане. В Києві склали всю відповідальність за справи  в поліції на жіночі плечі з іншої країни і всі споглядають що з цього вийде. Ох і мужики в нас пішли - славні офіцери. За кількістю генералів займаємо провідне місце в світі. Є підстава гордитися. Та тільки діла немає. Я ніколи не забуду як в Зачепилівській міліції катували інваліда дитинства, вибивали з неї покази на протязі трьох днів  знаючи, що вона не могла скоїти ніякого злочину, але ж на ці події в прокуратурі району і області закрили очі, тобто докази по справі треба, як вимагає Закон, добувати законним шляхом. А для цього треба мати трохи умця і бажання працювати на потреби людей і держави.

Із телевізора весь час нам розповідають про плани підвищення заробітної плати прокурорам, слідчим. От тільки у мене є великий сумнів відносно того, що це вплине на якість роботи цих дармоїдів. Їх заробітна плата - це витратна стаття  бюджету держави в час війни. То коли як не зараз треба доводити державі що ви потрібні державі. Тож коли прокурору почнуть платити 12 тис. грн. на місяць, чи він покращить свою роботу, і чи ви вірите в це? Особисто я - не вірю.

Мене дивує сам державний підхід до вирішення питань підготовки кадрів для роботи в прокуратурі і міліції. Понапридумували академій щоб собі грошенят заробити. Там же і кандидатські дисертації захищають працюючи в облпрокуратурі. Я ж рахую, що прокурор і офіцер поліції повинні закінчувати один вуз. А вже кому достанеться яка робота, то справа інша. Я переконаний, що без хабара на роботу  в органи прокуратури взагалі попасти є справою нездійсненною, бо це є на даний час злочинна організація, судячи по результатам її діяльності. Згадайте як розслідували справу пов'язану з Кушнарьовим, а про харківського правозахистника Кліментьєва хіба можна забувати. А скільки тих справ які нам не є відомими. У нас усі самі стріляються, як правило, і не одноразово.

Надивився я на цих прокурорів (і мертвих і живих) і прийшов до висновку: їх ніби одна мати родила. І так буде до тих пір поки нашою країною будуть керувати олігархи. Таким є моє переконання. Тільки це далеко не всі розуміють. Український народ заслуговує на значно краще життя.

Своє бачення  в справах прокурорських я виклав в скарзі на ім'я прокурора області.

Я запрошую вас прочитати наступне:

                                                             Прокурору Харківської області

                                                             Данильченко Ю.Б.

Марголіна Віктора Наумовича -

мешканця селища Зачепилівка,

вул. Українська 8, кв. 9,

Харківської області,

редактора Інтернет-газети

"Зачепилівська правда",

інд. 64401, тел. 5-18-43, 066-71-68-753,

mailto: margolin4600@mail.ru

С К А Р Г А

Шановний Юрію Броніславовичу. Як не тяжко, а в свої 70 років я вам не заздрю. Ви маєте серйозну посаду, а от чи задоволені роботою? Це є питання.

Проживаючи в Зачепилівці з 1979 р. я пригадую прокурорів, які пройшли через цей район. Чесно скажу, що всіх пригадати я не зможу. Але твердо знаю що порядної людини зустріти мені не вдалося. Були відверті п'яниці, були досвідчені вори, був сепаратист і кого тільки нам не присилали. Та, по великому рахунку, інтереси держави і людей захищати немає кому.

Подивіться, що дала нам реформа в прокуратурі і міліції. Називаю приклад. 18.09.2014 р. за моєю заявою було відкрите кримінальне провадження в зв'язку з установленням кримінальних тарифів на воду та водовідведення місцевим водоканалом. Два роки майже нічого не робилось, а люди нехай сплачують 52,49 грн\куб. Там де іде війна там тарифи в 2-3 рази дешевші. І що ви думаєте прокурори і слідчі розібралися? Я все робив, що в моїх силах, для того щоб їм допомогти розібратися. Та справу закрили, суд став на сторону місцевої банди. Але ж я все довів на підставі документів. Ваші прокурори Балюк, Ятло, слідчий-поліцай Стрілець, суддя Огієнко - виявилися не просто дармоїдами, а відвертими кришувальниками злочину. У мене також є стаж державної служби - 30 років, але щоб так працювали - я собі навіть уявити не можу. Вони  що, сюди тільки по хабарі приїжджають, чи як?! За моєю оцінкою це є повна безкарність і безвідповідальність. Прокурор в район взагалі рідко приїжджає раніше 11 години. А Первомайського прокурора я в очі ще не зустрічав. І це ж вибрали кращих із кращих. Тільки чомусь в суді вони всі дружно заявляють, що злочину ніякого немає. Я прошу вас - відкрийте Інтернет - сайт "Зачепилівська правда" і розсудіть прочитавши статтю про суддю Огієнка. Це також подонок із Харкова.

11.10.2016 р. я також був в прокуратурі.  Приблизно 06.08.2016 р. за моєю заявою була відкрита карна справа пов'язана зі збором коштів пічниками  з мешканців квартир під час перевірки домовентиляційних каналів. Цю роботу повинне виконувати домоуправління згідно укладеного Договору. Але останні заключили договір з Нововодолазьким бізнесменом і ті обходять квартири і збирають готівкові кошти з людей, без РРО - згідно Закону України. На мій погляд це є відверте шахрайство. Тож пішов уже третій місяць, але поліцай Стрілець навіть не допитав керівника домоуправління по цьому питанню. Я це вам розповідаю для того щоб ви нарешті зрозуміли як працюють в Зачепилівці ваші люди, який контроль і яка відповідальність. Так далі працювати не можна. Це просто злочин. Ви ж особисто являєтесь співучасником цього дійства, а бездіяльність в такому випадку, теж злочин посадовця. То невже ви не здатні контролювати своїх підлеглих та навести хоч якийсь лад в районі? Чи, можливо, влади не вистачає?

І останнє. Трохи раніше я посилав листа Генпрокурору України про "діяльність" Лозівського прокурора Медяника в Зачепилівці. Заява повернулась вам на розгляд і ніякого порушення ви не бачите, згідно вашого повідомлення від 09.09.2016 р. Тому я прошу повернути мені  додатки до мого листа на 22 арк.  З ними я планую звернутися до Генерального прокурора і показати як ви працюєте в плані оцінки подій з крадіжкою лісу поблизу села Руновщина прокурором і головою РДА.

Як підсумок, зазначу. Професійної роботи прокурорів в Зачепилівці я не бачу. Це якась пародія на державну службу. З їх допомогою добитися правди та соціальної справедливості практично неможливо. І це ж я не торкаюся питань по землі і деяких інших. Та і опалювати три поверхи будівлі на двох прокурорів - це вже занадто.

Сподіваюсь на вашу відповідь.

12.10.2016 р.             ___________________         В.Н. Марголін

Як бачимо, проблем в державі чимало, а чиновників з Богом в серці замало. Тому українці не живуть, а страждають. Світло в кінці тунелю нам світить дуже слабо. Та ми терплячі, нам би діждатися кінця війни, трудитися ми уміємо, країну свою любимо.

Ми всі бачимо що реформу прокуратури на цій стадії залишати не можна. Поки прокурори і прокурорчики не стануть відповідати своєю свободою за результати своєї праці -  порядку в державі марно чекати. А сьогодні вони зловживаючи  недолугим законодавством, довірою людей, і навіть здоровим глуздом  своє чиновницьке право ставлять вище інтересів цілого народу. Президент і Верховна Рада дозволяють їм це робити. Тому в СІЗО у нас по 2-8 років сидять не осуджені люди, а прокурори не знаючи що робити в цій ситуації  тупо роблять вигляд що займаються розслідуванням, хоча мізки давно "закінчилися". А люди страждають часто безвинно. От і наш земляк Криничний Віталій відбуває цю кару без наявності жодного доказу його провини. Вже давно його можна було б відпустити на волю і ніхто не заважає прокурорам і поліцаям досліджувати справу. Куди він втече цей хлопець? Все схоже на імітацію прокурорами своєї бурної діяльності. Тільки в кого ці нелюди очей позичають? Ні ума , ні совісті. А коли будуть отримувати по 12-15 тис грн. на місяць, то до них і на козі не під'їдеш. Я переконаний в тому, що від цього справи в нашій державі не підуть на краще, це однозначно. А хто оцінить страждання сім’ї незаконно затриманих осіб? Отже, в нас усе робиться для того щоб людину перетворити в бидло, зробити її безправною, зламати її морально. Поцікавтесь скільки коштує ваше Конституційне право на звернення в суд щоб захистити свою честь і гідність? Тоді все стане на своє місце. В такій державі живемо і нічого зробити не зможемо. Бо в народні депутати весь час вибираємо то мільйонера, то олігарха. Розумніших у нас немає. Маємо те, що маємо. Про що далі можна вести мову?

18.10.2016 р. я мав зустріч з працівником прокуратури в Зачепилівці. Я намагався пояснити своє відношення до факту відмови слідчим Білецьким в праві визнання потерпілою громадянки Зачепилівки в результаті побиття її невістки. І ви думаєте що ми знайшли порозуміння? Ні, ці люди не для того створені. Цю ж ситуацію я виклав голові суду і ми знайшли порозуміння. Отже, коли люди хочуть бути людьми , тоді в них дещо виходить по-людськи, а коли вродився скотиною, то тобі єдиний шлях - іди на роботу або в поліцію, або в прокуратуру. Там моральні принципи не діють. Я прошу вибачення в пристойних працівників цих служб, яких там більшість, за такий висновок.

 Але це вже крик душі від їх реформ.

17.10.2016 р. Харківський апеляційний суд розглянув мою апеляційну скаргу на постанову суду судді Огієнка. Постанова районного суду скасована, а справа направлена на додаткове дослідження. Таки плаче тюрма за Галієм і Кривенком. В справі не вистачає економічної експертизи інституту ім. Бокаріуса. Тепер, очевидно, Галію прийдеться  розповісти за що платять мешканці радіозаводських будинків коли у них по суті немає каналізації. Є і інші питання. Рішення апеляційного суду доводить усім нам що в Зачепилівці поліцаї, прокурори і суддя - це кончені подонки, дармоїди і полудебільні крахабори, які не здатні захищати народ. Це є гнобителі народу і сраколизи злочинної влади. Та крапку в цій історії ставити зарано.

А яка ваша думка з даного питання?

Редактор - Віктор Марголін,    18.10.2016 р.