Навіть відчаявшись від творимого беззаконня прокуратуру обійти навряд чи вдасться.

24.07.2015 14:13

Навіть  відчаявшись від творимого беззаконня прокуратуру обійти

навряд чи вдасться.

 

Шановні читачі.  Я себе великим політиком не вважаю, а тому розібратися в деталях з  тим, що відбувається навіть на наших очах, для мене є не завжди простою справою. Мій вік також не сприяє появі якихось радикальних  реальних революційних пропозицій. Та все ж для більшості громадян нашої країни, я так вважаю, є абсолютно зрозумілим той факт, що в нашому "королівстві" не все гаразд. А як точніше, то далеко не все. Я, наприклад, не можу зрозуміти керівництво всієї системи прокуратури, яка держить на посаді прокурора району Твердохліба  В. М. - відвертого сепаратиста. А кому із тих, хто вірно служив проходимцям-регіоналам хоча б трішки наступили на "хвоста". Це я про Гіршфельда, Дорошенка, Загнія. А таких у країні сотні тисяч. І я не думаю, що вони свої гріхи спокутують в зоні АТО. А куди поділися Александрович з Донським - обласні депутати, чим вони займаються і як?  Хіба ми про це знаємо? А хіба немає за що посадити на лаву підсудних Добкіна? Та хто це буде робити? А знаєте ви з яким нетерпінням вся ця свора чекає нових виборів?  На недоліках нинішньої влади ці синюваті покидьки чекають свого часу. Як у лісі, де шакали є санітарами певної території. З Інтернету дізнаємося, що Яценюк доручив розібратися з вирубкою лісів в Карпатах. Порошенко став цікавитися контрабандою на таможнях. Комедія якась, а не служба країні.

Я розумію що названа тільки якась мільйонна частка від того, що треба зробити в країні, щоб ми всі  від душі пишалися Україною і навіть стали прикладом для багатьох в Євросоюзі. А все ж це є абсолютно можливим для нашого народу, це не якась там утопія. Багато країн мали не легшу історію свого розвитку і випутались. А ми чим гірші за них? Де наш патріотизм, політична воля, відповідальність за 47 мільйонів громадян? Не можна ж сподіватися тільки на Саакашвілі та Москаля, виголошувати потрібні промови, бити себе в груди… Що торкається мене особисто, то мені чекати потяга до кращого майбутнього бракує часу. А тим часом  якихось серйозних зрушень на краще я не бачу. Оголосили конкурс на нових прокурорів. І на що нам сподіватися? Що оті "хачатряни" наведуть порядок в обласній прокуратурі? Я так не думаю. Навряд чи поспішать вони дати відповідь на питання Зачепилівської школи, навіщо річку чистили, чи навели лад в землекористуванні, хто кого і за що убив, кому і за які кошти купляли машини. І таких питань - море.

Коли хапатися за всі питання, то толку точно не буде. А от дізнатися про всю правду як крали в Зачепилівському районі ліс - це справа і цікава, і просто необхідна. Та чи дотянуться руки нашої Феміди до цієї справи - покаже час. А поки, давайте потурбуємо прокурора  області. Всі дійові особи по справі на місці, то і карти в руки.

Прокурору Харківської області,

державному раднику юстиції 3 класу

Данильченко Ю.Б.

 

Марголіна Віктора Наумовича -

мешканця селища Зачепилівка,

вул. Українська 8, кв. 9,

Харківської області

інд. 64401, тел. 5-18-43,

mailto: margolin4600@mail.ru

редактор Інтернет-газети "Зачепилівська правда".

 

Заява.

 

Пане прокурор.

 

Я спілкуюся з вашим відомством коло 15 років. Та похвалитися якимись позитивними результатами я не можу. Прокурор області, і я це розумію, в системі є величина досить таки значна, а тому всі негаразди треба приймати на себе, не боятися відповідальності, не укривати злочини, бути вимогливим до своїх підлеглих, які часто працюють лише для отримання "лівого" заробітку. Мені особисто дуже приємно було дізнатися, що  прокурор Ленінського району м. Харкова через суд добився повернення громаді 1 га землі вартістю 600 тис. грн.  То чому б подібному не скоїтися на Зачепилівській землі?

Дане питання, по суті, є риторичним. Відповідь на нього сьогодні давати немає потреби. Мешканцям Зачепилівського району добре відомі трудові досягнення останніх прокурорів району ( Комар, Гладкіх, Медяник, Твердохліб) і яка роль в цьому процесі  обласної прокуратури. Наявні документи свідчать здебільшого про злочинну суть вашого відомства, як такого. Але ж і звертатися, практично,  більше немає куди.

Отже, дане моє звернення дає можливість вашим працівникам в якійсь мірі реабілітувати себе в очах громади Зачепилівки. Тому я пропоную всім нам повернутися до подій не так і далеких.

Декілька років підряд в районі, як і в країні в цілому, правила еліта регіональського покрою. Це була відверта банда, яка організовувала  відверте пограбування держави і народу України.  В нашому районі правила балом така собі Кобильська Л.Д., яка  разом із прокурором Медяником організувала крадіжку декількох гектарів  соснового лісу, який чесно служив людям на протязі 52 років. Придумали для лісу хворобу і щоб були підстави "спасати" ліс його треба було терміново випиляти. Пан Медяник забезпечив майже круглодобове пиляння лісу і відправку деревини на Харків. Знайшлися покупці "хворого" лісу. Попливли долари. Одна деревина у них коштувала менше двох гривень. Так можна торгувати народним добром.  Це було відверте пограбування серед  білого дня. У відповідь на мої численні заяви та повідомлення про скоєний злочин карні справи то відкривались, то закривались. Та любому дурню є відомим, що ніякий прокурор проти себе карну справу не розкрутить. Це є аксіомою. І тим більше, що нинішній голова районної ради Глянь Л.Д., будучи на посаді першого заст. голови РДА відповідально підписав акта про те, що в лісі тільки 16 ділових деревин виросло за пів століття. Все виходило так, як у тій казці: рубайся дерево криве й криве…

Те, що залишили після себе на певній ділянці української землі добувачі деревини, могло лишити розсудку любу здорову людину, якій болить душа за долю нашої беззахисної країни. Це було щось схоже на місячний ландшафт. А після моїх листів все оте, що залишилось,  почали безбожно палити. Мені не був відомий жодний факт щоб мешканцю району продали хоч якусь палку для ремонту курника. Це були нібито як інопланетяни-нищівники нашої природи, найняті  представниками тодішньої районної влади.

В договорі купівлі-продажу лісу була записана умова про те, що ті, хто рубав ліс, повинні посадити на те місце новий ліс. Та проходив час, а ліс ніхто і не збирався садити. Знову я взявся за ручку… Яким чином я не знаю, але новий молодий ліс був посаджений. Я в цьому переконався, коли днями побував на тій ділянці лісу.

 Сьогодні я з упевненістю сам собі говорю про те, що краще б я туди не їздив. Мені залишилося не так багато коротать на цьому світі і весь час у мене перед очима буде з'являтися побачена картина як підсумок воровської праці Кобильської, Гляня і Медяника. Такою була їх господарська діяльність, за яку немає жодної відповідальності. Чи ж так повинно бути? Скоро будуть нові вибори і вся ця регіональська нечисть  знову спливе зі своїми новими обіцянками на адресу довірливих моїх земляків. А кошти для агітації у них тепер є.

Та я вам не розповів головне. Побачене і розповісти не так просто. Мені здається, що і дикі кабани бояться заходити до того нового лісу, якщо цю територію можна так назвати. Це суцільна стіна двохметрового буряну і порослі  клинка та берестка і інших навряд чи потрібних дерев.

Особисто я не є спеціаліст лісового господарства. Тому мені складно оцінювати стан  лісового насадження на даний час. Я не вивчав технології вирощування сосни. Можливо, що так і повинно бути, але в це не дуже віриться. Хтось у нас має відповідати за цю землю і мені дуже хотілось би, щоб наші діти і онуки з правнуками змогли колись любуватися отим лісом, а може і грибочок там знайшли. 

Будучи в тій місцевості я зробив декілька фото на пам'ять. Їх ви можете знайти на сайті "Зачепилівської правди". Це є краєвиди не для людей слабких нервами.

Крім цього, я вважаю, що злочини проти інтересів суспільства строку давності не мають. Приходить час і за них потрібно нести відповідальність.

 

Враховуючи викладене я звертаюся до вас, Юрію Броніславовичу, з проханням:

·        Для дачі об'єктивної оцінки стану лісового насадження коло села Руновщина Зачепилівського району створити комісію з певних спеціалістів, які з виїздом на місцевість скажуть своє авторитетне слово стосовно подальшої долі посадженого лісу.

·        В разі потреби повернутися до розгляду закритих карних справ і як результат цієї роботи  повинна з'явитися вимога до недобросовісних грабіжників громадського добра і держави нашої в цілому. Якщо Кобильська, Глянь та Медяник із награбованих коштів частину виділять на війну, куплять по  літаку чи по танку та направлять їх на потреби армії, що воює, то цим вони можуть частково скупити свій гріх перед суспільством, перед своїми земляками. Не гоже їздити в джипах коли країна потерпає від війни.

·        Органи прокуратури і суду, на очах яких відбуваються відверті злочини, мають реальну можливість довести суспільству  на що здатні і навіщо взагалі в цій розкраденій країні.

 

 

Мешканець Зачепилівки        ______________   Марголін В.Н.

 

Дана моя заява буде опублікована  на сторінках Інтернет-газети - "Зачепилівська правда" разом з фотографіями "лісу", а тому мої читачі будуть чекати від вас офіційної відповіді на поставлені питання.

Отже, почекаємо, куди діватись, був би результат. А от фото класні. Вони про долю нашої матінки-землі. І як треба тільки не любити цю матінку щоб за доляри отак її занапастити. То ж дивимося. Мені важко повірити що в цих зарослях може відродитися справжній сосновий ліс. На приклад господарського відношення до землі це аж ніяк не схоже. Та, нехай спеціалісти з прокурором області нам пояснять. Ми будемо їх про це прохати. Адже земля залишається нашою. То тільки доляри Кобильської…

 

Редактор - Віктор Марголін, 24.07.2015 р.