Боротьба за справедливість - це справа безкінечна.

Боротьба за справедливість - це справа безкінечна.

Шановні читачі. Боротьба за справедливість це така штука, коли за неї часто люди і життя віддають. Але і це далеко не завжди допомагає. Так уже життя устроєне на цій Землі. А боротьба, як правило, проходить між владою і тими хто її вибрав. Чи не парадокс? То, можливо, люди ще не навчилися  вірно владу вибирати? Я думаю, що значна частина цієї проблеми в цьому якраз і криється. І тема ця без початку і кінця.

Щоб якось звузити кордони цієї безкінечної теми я  дозволю собі заявити про те, що всім нам треба учитися жити і працювати по закону. А закони де беруться? Та вони пишуться і приймаються нами вибраними депутатами. Якість цієї надважливої роботи знаходиться в прямій залежності від самих депутатів. Хтось із читачів задумувався над тим - навіщо нам 450 депутатів і навіщо нам коло 200 партій. В такій ситуації з кого можна запитати про стан депутатської роботи? А, можливо, нам би вистачило 2-3 партій, як у людей?

Декілька слів хочу сказати про якість законів, про Конституцію. У нас майже кожний партійний діяч з приходом до влади намагається все попереписувати під себе. Усім їм повноважень не вистачає. Одного разу мені довелося на цю тему говорити із одним досить грамотним адвокатом, який переконував мене в тому, що в наших законах не можна шукати логіки. Тобто між законами  відсутній певний зв'язок і тому навіть досвідчені юристи часто спорять з приводу цієї проблеми. Якщо юристи  з вищою освітою інколи не знаходять спільної мови, то нам простим смертним все це зрозуміти набагато складніше.

В цій ситуації живе і працює і наш самий гуманний суд. Саме ця тема і змусила мене взяти  до рук ручку. Почнемо з того що задамо собі просте питання: навіщо ми ходимо до суду? Я постараюся відповісти: ми йдемо в суд щоб захистити наші конституційні права, тобто добитися справедливості в разі порушення наших прав. Ніби все вірно. А от чи маємо ми належний результат від цього клопоту? Тут я мушу трішечки притормозити і нагадати читачу про те, що я не є професійний юрист і всі мої думки і висновки базуються на моєму внутрішньому переконанні. Тобто, я це називаю суб'єктивною думкою. Отже я маю право на помилку. А газета наша і створена для того щоб при необхідності читачі могли обмінятися своїми думками.

Так поступово ми приходимо до більш конкретної розмови і я повинен читачам пояснити, що 23.12.2019 р. я був присутнім на двох судових засіданнях. Сам суд розглядав дві мої скарги пов'язаних з  бездіяльністю  під час досудового розслідування слідчого та прокурора. Тому в суді мені треба було двічі свідчити яке моє прізвище, де я проживаю, чим займаюся, де народився. Така вже процедура. Тут нічого не вдієш, хоч і звучить все якось анекдотично. Правда, в цьому я бачу і частку фантазії самого голови суду.

Далі я повинен розповісти читачу про те, що 22.01.2019 р. була відкрита карна справа про скоєне правопорушення що містить ознаки злочину передбаченого ст.227 КК України. Все це пов'язане з  неналежною якістю питної води в водопроводі. Такий висновок я зробив в результаті ознайомлення з аналізами води які зроблені в санстанції. Із семи скважин шість подають нам воду яку в санстанції не вважають питною. В той же час в договорі з водоканалом прописано що водоканал  зобов'язується надавати споживачам питну воду.  Тут , я думаю, читач зрозуміє за що ми платимо по 67,22 грн за куб води. Друге питання, що розглядав суд, про наступне. 06.09.2019 р. була відкрита карна справа про  скоєне правопорушення, що містить ознаки злочину передбаченого ч.2 ст.191 КК України та пов'язане з привласненням бюджетних коштів адміністрацією водоканала.

В цій ситуації варто відмітити що з початку відкриття карних справ минуло від 3 до 11 місяців і мені зовсім нічого не було відомо про сам хід дослідження у формі досудового слідства. Тут, вибачте, дураку буде зрозумілим що хтось кришує ці справи. Хоч і таємниця невелика. В суді інформацію надавав новий слідчий, прокурора чомусь взагалі не запрошували, хоч він веде нагляд за ходом слідства. Але ж в його обов'язки входить не тільки пити кофе в   "Кулінічах" .

Далі мою повість я почну з хвоста. В судовому засіданні слідчий доповів що ними вже заплановані якісь слідчі дії, тобто важливо вчасно пообіцяти, а час минув такий коли вже давно треба говорити про конкретний результат цієї роботи. Саме в цьому я вбачав бездіяльність слідчого і прокурора. В іншому мене ніхто не переконав так як в діях адміністрації Зачепилівського водоканала є злочин. Я це довів на документах, я в цьому переконаний. Від таких дій потерпають тисячі людей, Державний бюджет і країна в цілому. А хто повинен    протягти руку допомоги рідній державі в першу чергу, та ще в час війни. Звичайно - суд, прокуратура і поліція. Та, нажаль, я такої допомоги не побачив. Всі намагаються закрити очі і на цьому, очевидно, "нагріти руки". Я аж ніяк не думаю про те, що голова об'єднаної громади  нічого про це не знає. Без сумніву -діляться.

Таким чином мені в суді було відмовлено. Я приведу декілька слів з ухвали суду:" В ст. 303 КПК України   не передбачено такого способу захисту прав, як зобов'язання судом працівників прокуратури здійснювати належний контроль за виконанням  досудового слідства у відповідності до вимог КПК України. Тому  приходжу до висновку, що дана скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню". Як на мене то це є повною дурницею.

Отже, суддя своєю ухвалою, по суті, благословив бездіяльність дармоїдів з поліції і прокуратури. І декілька слів щодо законодавства. Заявник по скарзі повинен бути в суді, а слідчий чи прокурор не обов'язково. Але ж із 4-х прокурорів, я так думаю, мав би хтось бути присутнім в суді. Я також вважаю, що слідчий суддя повинен був постановити ухвалу про зобов'язання вчинити певну дію слідчим та прокурором у встановлений строк і тим більше що факт бездіяльності слідчого і прокурора не підлягає жодному сумніву. Адже зачепилівські правоохоронці за 11 місяців не змогли розглянути абсолютно просте питання і в суді цього "не побачили". Стаття 28 КПК України розповідає нам що таке розумні строки у кримінальному провадженні. Але ці закони написані не для Зачепилівки. А жаль. В такому випадку мені залишається тільки поставити питання: чи потрібний нам такий суд? Чи, можливо, краще нехай вирощує кукурудзу. У нього це виходить дещо краще.

Ось такі "пироги" продовжують пекти в нашому суді. А це тому що маємо такі закони, які кожний розуміє по своєму. А так не повинно бути. З такою позицією місцевого судді мені погодитися практично неможливо. Чи то він винний, чи такі закони, але моя Батьківщина такої узурпації влади може не витримати. Я ж в суді вимагав єдине - дотримання вимог КПК України. Що із цього вийшло - посудіть самі.

Редактор - Віктор Марголін, 25.12.2019 р.